У законопроєкт №14097, що стосується оподаткування банків у 2026 році й не має жодного відношення до охоронної діяльності, на другому етапі розгляду тихцем додано норму про заборону застосування спрощеної системи оподаткування охоронними підприємствами. Такий підхід суперечить базовим принципам нормопроєктування і ставить під сумнів прозорість та добросовісність законодавчого процесу.
Особливе занепокоєння викликає те, що цю пропозицію просувають без залучення фахових об’єднань та експертного середовища, під приводом “додаткових надходжень до бюджету”. Насправді ж подібна норма несе ризики, які набагато перевищують будь-які потенційні короткострокові фіскальні вигоди.
Перехід усіх охоронних компаній на загальну систему оподаткування автоматично збільшить вартість охоронних послуг для населення, бізнесу та громад. Це призведе до звуження попиту, втрати частини клієнтів і неминучого скорочення персоналу. Для багатьох малих та середніх охоронних підприємств це означатиме вимушене припинення діяльності.
Окремої уваги потребує соціальний аспект. Охоронна сфера є одним із ключових секторів працевлаштування ветеранів — людей, які повертаються з війни і потребують стабільної роботи, адаптації та підтримки. Знищення можливості працювати на спрощеній системі різко обмежить їхні шанси на інтеграцію в цивільне життя. Це прямо суперечить державній політиці, яка на найвищому рівні декларує підтримку ветеранів і створення умов для їхнього працевлаштування.
Крім того, охоронна діяльність є важливою складовою громадської та економічної безпеки, особливо в умовах воєнного стану. Зменшення кількості охоронних підприємств та доступності їхніх послуг неминуче вплине на рівень безпеки громад, бізнесу та об’єктів критичної інфраструктури.
Усі ці фактори вимагають відкритого, фахового та всебічного обговорення таких пропозицій до їхнього ухвалення. Рішення, які безпосередньо впливають на зайнятість, безпеку та розвиток малого й середнього бізнесу, не можуть ухвалюватися кулуарно, без консультацій з тими, хто реально працює у цій сфері.